С?^Am?огодні неб?^F? таке раптове, Тр^Cохи готичне ?^E? ледь барокове. На білі плечі чиєїсь втоми Складає у стопи небесні тони. Небо шукає, небо знаходить, Спустилося з даху і знову ходить, Ходить грозою, лягає в квіти, Трохи полежить і мусить іти...

Приспів: Та я не піду, трохи постою, Поки гроза не мине, буду з тобою. Небо так і не прийняло Теорій буття, як і я, Бо ціль життя, Бо ціль життя – віднайти життя. Небо солоне, таке спонтанне, Дивиться в когось і в когось тане. Дихає громом, знаходить цілі – Напитись моря і стати сіллю. Небо міліє, останнє губить. Шукає вічність - знаходить губи. Впивається знову і знову кресне Її земним в своє небесне. Приспів.

Один в каное - Небо