Один в каное - Човен

І повзе ліниво човен,^C#m і воркоче, і бурчить ^B Відки взявся я — не ^F#mзнаю; чим прийдеться закінчить ^G# Хвиля радісно плюскоч^C#mе та леститься до човн^Bа, Мов диття, цікава, ш^F#mепче і розпитує вона: ^G#

Хт^C#mо ти, човне? Що шукаєш? Відки і к^Bуди пливеш? І^F#m за чим туди шукаєш? Що проб^G#ув? Чого ще ждеш? Бі^C#mг мій вічний — тож не знаю. Хвиля^B носить, буря рве, С^F#mкали грозять, надять-просять к собі б^G#ереги мене, ^C#m м^Bен^F#mе ^G#

Що ж тут думать, що тужити, що ^C#mпитатися про ціль! ^B Нині жити, завтра гнити^F#m, нині страх, а завтра біль. ^G# Кажуть, що природа — мати держить ^C#mнас, як їм там тре, ^B А в кінці мене цілог^F#mо знов до себе відбере. ^G#

Хт^C#mо ти, човне? Що шукаєш? Відки і к^Bуди пливеш? І^F#m за чим туди шукаєш? Що проб^G#ув? Чого ще ждеш? Бі^C#mг мій вічний — тож не знаю. Хвиля^B носить, буря рве, С^F#mкали грозять, надять-просять к собі б^G#ереги мене, ^{C#m B}ме^F#mне ^G#

мен^C#mе, ^{B F#m G#} мене Не^C#m один втонув тут човен, та не к^Bождий же втонув; Х^Aоч би й дев'ять не вернуло, то десяти^G#й повернув А^C#m хто знає, може, в бурю іменно ^Bспасешся ти! М^Aоже, іменно тобі ся вдасть до цілі до^G#плисти!