Іван Попович - Стожари

Б^Amув зорепад, і зелен сад, І ми були у п^Eарі. П^Dmо тім саду без тебе йду, К^Gоли горять стожар^Cи.^Am

Г^Aей ви, ст^Dmожари, ^Gмені насняться ваші ч^Cари ^Am Т^Amак хочу с^Dmтріти к^Eохання на^Amяву. Т^Aак чом, с^Dmтожари,^G ви знов заходите за ^Cхмари^F, К^Fоли я з^Dm вами ^Eі мрію і ^Am/Cживу, ж^Eиву?

^AmЯк маків цвіт в полях горить, Так зорі квіт^Eнуть ясно. В^Dmпаде зоря і вмить згора, М^Gоя ж любов не зга^Cсн^Amе.

Г^Aей ви, ст^Dmожари, ^Gмені насняться ваші ч^Cари ^Am Т^Amак хочу с^Dmтріти к^Eохання на^Amяву. Т^Aак чом, с^Dmтожари,^G ви знов заходите за ^Cхмари^F, К^Fоли я з^Dm вами ^Eі мрію і ^Am/Cживу, ж^Eиву?

^AmЗірки горять, а де ж зоря, Що долею озве^Eться? Я^Dm кличу знов свою любов, В^Gона навіки в серц^Cі.^Am